18.02.2009 – Онлайн-конференція з Тетяною Котюжинською на сайті Redactor.uapp.org

Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАВПП) спільно з проектом «Гідна Україна», який виконується компанією MSI за підтримки АМР США в рамках Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття» запрошують редакторів, які практикують журналістські розслідування, на шосту он-лайн конференцію з практичного менеджменту журналістських розслідувань.

Дискусія відбудеться 18 лютого 2009 року з 13:00 до 15:00 на редакторському порталі http://redactor.uapp.org/

Гість онлайн-конференції: Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів, секретар Національної спілки журналістів України

Тема онлайн-конференції: "Як не вскочити в халепу з журналістським розслідуванням. Юридичний бік питання"

Просимо надіслати нам запитання до 16 лютого, 16.00 на адресу organizator@uapp.org, а також задавати питання нижче.

Інформація про гостя онлайн-конференції:

Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів (http://www.mediapravo.org.ua/)

Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. та пройшла професійне стажування: “Свобода преси: програма для адвокатів, суддів та юристів ЗМІ” (Нью-Йорк, Вашінгтон, Варшава). З 2005 року очолює Українську Асоціацію медіа-юристів, яка об’єднує більше 50 практикуючих медіа-юристів з усіх регіонів України.

Постійний досвід роботи по захисту прав та свобод журналістів з 1997 року. Головний юрисконсульт та член керівних органів Національної Спілки журналістів України. Член Комісії з журналістської етики. Медіа-експерт, юрист Програми правового захисту та освіти ЗМІ IREX U-Media. За час юридичної практики надала більше 2000 консультацій журналістам та медіа, представляла інтереси медіа у багатьох судових процесах, має великий досвід тренерської діяльності, провівши більше 100 семінарів, тренінгів, конференцій для журналістів, юристів та суддів України з питань правового регулювання діяльності журналістів, міжнародних стандартів свободи слова, узагальнення української судової практики, питань застосування Європейської Конвенції при здійсненні правосуддя в Україні.

Розраховуємо на Вашу активну участь у дискусії!

За більш детальною інформацією, будь ласка, звертайтесь до Наталії Волгіної.
E-mail: organizator@uapp.org
Тел.: 8-044-425-57-87

Загальний список

с начала с конца

12009-02-16 11:44:59 Кривенко Александр, Редактор рубрики програми «Корупція по-українськи», Газета «Вечірні вісті» Вопросы по ситуации, которая реально происходила с А.К. в Сумском апелляционном суде. (Дело о незаконном предъявлении долга – должник не желает платить по счетам, уголовное преследование.)
Начинается заседание, на котором Кривенко, как журналист, ведущий ЖР, освещает ход процесса. Так как он пропустил начало заседания, его не информируют (отказываются информировать) о составе суда, об участниках процесса, не знакомят с особенностями соблюдении процедуры начала судебного процесса. Вопрос о правах журналиста, освещающего ход судеб заседания допустимо ли запрещать журналисту, пропустившему момент начала заседания присутствовать в зале судебного заседания? Не нарушаются ли в таком случае его права на получение информации? Правильно ли что журналиста не знакомят с составом суда, если он освещает процесс не сначала?

2009-02-18 14:44:21 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Процедура рассмотрения уголовного дела в суде описана в Уголовно-процессуальном кодексе. Одним из принципов уголовного процесса является – гласность. Реализация данного принципа (при системном толковании УПК) проявляется в том, что – а) любой гражданин имеет право присутствовать при рассмотрении уголовного дела, б) «закрыть» процесс рассмотрения можно только в случаях предусмотренным законом и об этом должно быть мотивированное определение суда; в) даже в случае рассмотрения дела в «закрытом» режиме приговор оглашается публично. Применительно к Вашей ситуации, то следует отметить, что любой, кто присутствует в зале суда должен выполнять указания председательствующего судьи. Именно на него возложена обязанность обеспечивать порядок при рассмотрения уголовного дела. Если журналист «вваливается» в процессе рассмотрения в зал слушаний и судья расценивает это как нарушение порядка он может с целью обеспечения порядка ограничить доступ в зал/хождение по залу/иные формы действий. Говорить о нарушении права на получение информации можно в том случае, если действия судьи были безосновательными. Такой вывод можно сделать после оценки конкретной ситуации с учетом всех обстоятельств. Журналист может узнать о составе суда с доски объявлений (если таковая в суде имеется), присутствуя в начале процесса, позвонить/спросить секретарю (помощнику) судьи. «Знакомить журналиста, который пришел после начала процесса с составом суда» – такой обязанности для работников суда, судей действующее законодательство не предусматривает.

22009-02-16 11:45:36 Кривенко Александр, Редактор рубрики програми «Корупція по-українськи», Газета «Вечірні вісті» Имеет ли журналист право на сохранение тайны своего имени в ходе судебного процесса для сохранения его личной безопасности?

2009-02-18 14:45:24 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Ни профильные законы о медиа, ни процессуальные кодексы, согласно которых осуществляется рассмотрение гражданских, уголовных, административных дел такого права не предусматривают. Более того, среди обязанностей журналиста ст.26 Закона Украины «О печатных средствах массовой информации (прессе) в Украины» предусматривает «представляться и предъявлять редакционное удостоверение или другой документ, который подтверждает его отношение к печатному средству массовой информации». Существует практика, когда журналисты без объявления своего статуса собирают информацию (используя легенду, в порядке «эксперимента»). Однако, например, стандарты BBC говорят о том, что использование таких методов сбора информации должны быть максимально ограничены. И применятся лишь в том случае, когда иным способом получить информацию невозможно.

32009-02-16 11:46:01 Кривенко Александр, Редактор рубрики програми «Корупція по-українськи», Газета «Вечірні вісті» Существует проблема допуска журналиста к подследственным, законно ли это? Какие есть пути решения этой проблемы?

2009-02-18 14:48:02 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів У журналистов нет права на посещение подследственных, которые содержатся под стражей. В таких случаях журналисту следует обращаться за комментариями или другой информацией к адвокату или родным, если такая информация является общественно-значимой, и, если адвокат или родные хотят говорить с журналистом.

42009-02-16 11:46:55 Ольга Юркова, Головний редактор, Щоденна газета «20 хвилин», щотижневик «RIA плюс» Чи є порушенням законодавства відсутність посилань на джерела інформації у журналістських матеріалах і в яких випадках?

52009-02-16 11:47:17 Ольга Юркова, Головний редактор, Щоденна газета «20 хвилин», щотижневик «RIA плюс» Як убезпечити себе журналісту, якому погрожують і перешкоджають у проведенні розслідування?

62009-02-16 11:47:45 Ольга Юркова, Головний редактор, Щоденна газета «20 хвилин», щотижневик «RIA плюс» Окресліть, будь ласка, потенційно небезпечні моменти при висвітленні виборів у місцеві ради. Як уберегтися від судових позовів під час інформування про вибори?

72009-02-16 11:48:05 Ольга Юркова, Головний редактор, Щоденна газета «20 хвилин», щотижневик «RIA плюс» Яка інформація зараз вважається політрекламою і як вона повинна маркуватися згідно з діючим законодавством? Ті ж запитання – щодо звичайної реклами товарів і послуг.

2009-02-18 15:29:57 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Термін "політична реклама" міститься в законодавстві про вибори, і, відповідно до нього, може бути поширена під час виборчого процесу. В законі є чіткі правила, як треба маркувати політрекламу - принаймні має бути зазначено "політична реклама" та на замовлення якого суб*єкту виборчого процесу (кандидат, партія, блок). Крім того, політреклама обов*язково має бути проплачена ДО друку.
Звичайна реклама - її розміщення має багато обмежень - ліки, алкоголь тощо, недобросовісна, порівняння тощо. Загальні правила - чітко виокремлена з позначкою "реклама" або "на правах реклами".

82009-02-16 12:57:26 Римма Заболотная, Восточный проект Является ли мобильный телефон личной информацией. Может ли человек подать в суд, если редакция опубликовала номер его мобильного?

2009-02-18 15:20:35 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів В соответствии с решением Конституционного Суда Украины от 30.10.1997 года по делу Устименка, частное лицо может разрешать распространение любой информации о себе. Это значит, что журналист, чиновник, любое лицо может распространять информацию о человеке только с его согласия. Исключения - в законодательстве прямо предусмотрена возможность распространения такой информации ЛИБО информация является общественно-значимой, то есть информация является предметом общественного интереса.

92009-02-16 13:13:27 Римма Заболотная, Восточный проект Если уголовное дело завершено и вынесен приговор, можно ли публиковать ФИО участников процесса?

2009-02-18 15:14:27 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Да, можно. Основание статья 296 Гражданского Кодекса Украины.

102009-02-16 14:00:13 Колгушев Роман, Редактор відділу журналістських розслідувань, Газета «Донецкие новости» С какого рода претензиями Вам чаще всего приходится иметь дело? То
есть, существуют ли "популярные" статьи, по которым подают иски на журналистов? И какими статьями чаще всего руководствуются юристы, отстаивая права журналиста?

112009-02-16 14:00:35 Колгушев Роман, Редактор відділу журналістських розслідувань, Газета «Донецкие новости» На сколько прозрачной вы считаете судебную систему Украины в
отношении "медиа исков"? В чем главная проблема отечественного правосудия и как ее решить?

2009-02-18 15:12:51 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Главная проблема правосудия - низкая квалификация судей и подбор низкоморальных людей на эти должности. Учиться они не хотят, только доллары в глазах! И еще их абсолютная безнаказанность. Как решить эту проблему - провести судебную реформу - не под юлю, витю, витю, витю, васю и т.д., а с учетом зарубежного опыта построения "сдержек и противовесов".
Рассмотрение исков против медиа можно и, иногда, нужно делать публичным. Медиа такую прозрачность обеспечить может!

122009-02-16 14:01:21 Колгушев Роман, Редактор відділу журналістських розслідувань, Газета «Донецкие новости» Бывали ли случаи давления на юристов, представляющих интересы
журналиста или СМИ, или на судей, ведущих такие процессы? Не считаете ли Вы, что такие действия могут повлиять на будущее журналиста куда больше, чем давление на него непосредственно?

2009-02-18 14:43:22 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Безумовно, що такі випадки тиску трапляються. Результат завжди залежить від людини, на яку тиснуть. Були випадки, коли наш юрист відмовлявся вести справу, оскільки йому реально погрожували місцеві чиновники. Тоді ми направляли на слухання справи юриста з іншої області. Можу вам сказати, що в таких випадках і слухання відбувається, і на його фоні, ще й багато галасу щодо того чиновника, який дозволив собі "втручання".
На судей тиснуть чиновники-позивачі або чиновники - друзі позивачів. В таких випадках також намагаємось робити широкий розголос процесу, а також "закласти" лінію захисту, яка дозволить отримати рішення на користь журналіста в інших інстанціях. Найгірше, коли позивачі-судді. Суддівська солідарність спрацьовує майже завжди! Іноді судді районного та навіть обласного (апеляційного) суду приймають рішення не на користь свого колеги, але тут на стражі "суддівського мундиру" стоїть Верховний Суд України. Так було, наприклад, у Сумах щодо судді-фігуранта "списку душителей свободи" оприлюденного НСЖУ - Верес Микола - голова Охтирського районного суду Сумської області, який позивається до газети „Панорама” та журналістів, вимагаючи відшкодування 50 000 грн., за публікацію, що розповідає про конфлікт між головою суду та депутатом Сумської міської ради. Інформація в газеті була викладена на підставі заяв депутата до правоохоронних органів. Позивач поводить себе зухвало, у судовому засіданні заявляє, що „розбереться з журналістами без суду”, а також вимагає заборонити будь-яке поширення інформації про нього. На захист судді стали ТІЛЬКИ його колеги з Верховного Суду. Наразі, справа щодо такої "підтримки колегами" іншого судді з Кіровограда пана Ярошенка, знаходиться на розгляді в Європейському Суді з прав людини. Сподіваємось, що у разі прийняття рішення на користь газети, суддівський корпус буде більш об*єктивно оцінювати дії своїх колег.
Чи є ці випадки найстрашнішим, що може бути з журналістом? Впевнена, що ні. Ми маємо навички вирішення цих проблем, а іноді, програш справи у суді можна перетворити на перемогу. Так, наприклад, зробили газета "День", яка програла справу за позовами Вітренко і Симоненко. Але отримала рішення Європейського Суду на свою користь, яке стало і моральною сатисфакцією і матеріальною підтримкою у вигляді компенсації 35000 євро.

132009-02-16 14:45:39 Алексей Гоженко, ИД «Секретные материалы» Если рассмотреть, крайнюю форму реакции на опубликованные материалы - криминальный наезд со стороны действующих лиц в сторону журналиста проводившего расследование... Причем агрессия может быть как со стороны банальных уголовников так и от силовых структур разного пошиба, нанятых специально для физической расправы над конкретным человеком...Как редакция может защитить своего сотрудника и защититься самой, учитывая , что помощи от правоохранителей не всегда дождешься..?

2009-02-18 14:15:01 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Питання особистої безпеки журналістів - проблема завжди, при чому для всіх країн і континентів. Щороку міжнародні організації публікують звіти про кількість журналістів, які загинули за рік при виконанні своїх обов*язків, як правило це цифра від 12 до 25. Перебування у небезпечних місцях або робота над небезпечними темами - завжди власний вибір журналіста і він має розуміти всі ризики.
Міжнародна Федерація журналістів розробила цілий звід правил фізичної безпеки журналісти в тій, чи іншій ситуації. В Україні його видано спеціальним посібником. Посібник безкоштовно можна отримати в Національній спілці журналістів України - м. Київ, вул. Хрещатик, 27а. Можете звернутися до наших юристів - кімната 28 - 2 поверх.
Мої поради такі - більше галасу - його бояться усі: і кримінальні особи, і правоохоронці! Прес-конференції, звернення до всіх державних і недержавних установ, заяви, мітинги - все, що завгодно аби голосніше. Головне тут, на мою думку, зрозуміти чи реальна загроза, бо, якщо загрози не було, то буде як у казці: хлопчик так часто кричав: "вовки! вовки!", що коли прийшли справжні вовки, то йому вже ніхто не повірив.

142009-02-17 13:01:37 Павло Зленко – Редактор, Газета «Новини Тростянеччини» (м.Тростянець Сумська обл) Досить часто чиновники, які не бажають давати інформацію, в розповсюдженні якої не зацікавлені, посилаються на те, що ця інформацією з обмеженим доступом до неї. Направляю Вам відповідь мера м. Тростянець Сумської області на мій інформаційний запит (його також додаю). Як боротися з такими відповідями? Наскільки дієвими в таких ситуаціях є звернення до прокуратури та СБУ? Чи були випадки у вашій практиці, коли газета вигравала суди у чиновників за небажання давати інформацію і чи взялися б ви судитися з нашим мером по цьому питанню?

2009-02-18 13:57:02 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Павле, будь ласка, надішліть на нашу пошту Ваш іфнормаційний запит і відповідь на нього, завдяки фінансовій підтримці Міжнародного Фонду "Відродження", ми маємо можливість організувати роботу адвоката по Вашій справі. Відповідно для Вас це буде безкоштовно!
У нас багато виграних у чиновників судових справ по доступу до інформації. Це реально! Судова практика дуже позитивна для журналістів. Звернення до прокуратури і СБУ, я вважаю, також потрібно. Передусім, як інформування цих органів про факти порушень і, для створення негативно налаштованої до таких чиновників громадської думки! Але паралельно з такими зверненнями, потрібно йти до суду з адміністративним позовом. Тим більше, що за цією категорією справ можна не тільки отримати позитивне рішення, але й грошову компенсацію, на жаль, тільки з бюджету установи, а не конкретного бюрократа.
Щодо інформації з обмеженим доступом, чиновники часто це тлумачать довільно. Ми, спільно з ще декількома громадськими організаціями, розробили і підтримуємо законопроект "Про доступ до публічної інформації", внесений до парламенту депутатом Андрієм Шевченком. Вважаємо, що прийняття такого закону вирішить багато проблемних питань з доступом до суспільно-значимої інформації.

152009-02-17 13:02:29 Павло Зленко – Редактор, Газета «Новини Тростянеччини» (м.Тростянець Сумська обл) Назвіть, будь ласка, основні вимоги, які повинен дотримуватися журналіст для забезпечення захисту використаних в публікації відомостей. Наскільки важливі в цьому плані висновки юристів? Скільки коштує юридична експертиза матеріалу і де її можна замовити?

2009-02-18 13:45:36 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів В рамках проекта "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна" (www.pace.org.uа), який реалізує компанія Менеджмент Системс Интернешнл (MSI) при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (АМР США) і Міжнародної корпорації «Виклики тисячоліття» (МСС), юридичну підтримку, зокрема, допомогу у зборі інформації та допублікаційну експертизу, журналисти можуть отримати в Координаційному центрі Асоціації. Також, ми можемо організувати роботу адвоката по захисту професійних прав журналіста у суді.
Ці послуги надаються журналістам безкоштовно. Для того,щоб ми провели допублікаційну експертизу потрібно направити проект публікації на mediapravo@mediapravo.org.ua
Основними вимогами до журналіста при підготовці публікації є: вірогідність (достовірність) фактів, грунтування на них своїх оціночних суджень; об*єктивність, тобто безсторонність журналіста, представлення різних думок, співставлення різних фактів; повага до приватного життя особи. Ну і, найголовніше - повідомлення суспільно-значимої інформації!
Решта роботи - за нами!

162009-02-17 13:02:59 Павло Зленко – Редактор, Газета «Новини Тростянеччини» (м.Тростянець Сумська обл) Часто журналістів у їх розслідуваннях зупиняє ризик судових позовів (які, ми знаємо, можуть бути дуже великими). Як часто Вам доводиться брати участь у захисті журналістів і редакцій від в судах. Як себе вести, коли в редакцію принесли позов: що в першу чергу повинен робити журналіст, в які терміни оскаржувати позовні заяви?

2009-02-18 13:30:54 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Страх отримати позов не повинен зупиняти. Потрібно оцінити можливі ризики до публікації і завчасно продумати, яким буде ваш захист у випадку, якщо ви все ж отримаєте позов. А далі - якщо ваша газета отримує багато позовів - журналістам і редактору потрібно вчитися або змінити професію, якщо ваша газета не отримує позовів - журналістам і редактору потрібно вчитися або змінити професію:)
Ми завжди радимо, якщо ви вважаєте, що є ризик після публікації отримати позов - зверніться до юриста до публікації. Проведення юридичної експертизи дозволить попередити можливі неприємності або завчасно продумати лінію захисту. Крім того, проведення такої експертизи буде свідчити про вашу добросовістність, а це є підставою для звільнення від відповідальності.
Юристи нашої організації представляють інтереси журналістів та медіа у судах з 1997 року, всі ми разом маємо в "архіві" близько 1500 справ, мій "внесок" близько 100.
Якщо ви отримали позов - одразу звертайтеся до досвідченого медіа-юриста! Яким би "смішним" ви не вважали позов,суд зобов*язаний його розглянути і прийняти рішення. Пам*ятайте: суд - не є вашим адвокатом! Суддя не може сказати позивачеві: "ваш позов дурний, ідіть геть!" Суд прийме рішення на основі тих документів, пояснень, інших доказів, які будуть надані в матеріали справи. Тож, саме ви, і тільки ви, повінні потурбуватися про свій захист.
Ви, Павле, вже зверталися до наших юристів, отже, наші адреса і телефон Вам відомі. Завчасно звертайтесь і ми радо допоможемо!

172009-02-18 14:29:18 МОДЕРАТОР Пані Тетяно, де пролягає розумна межа між прискіпливою документальною фіксацією усього, що необхідно для захисту позиції видання у суді, та суто репортерською роботою - збиранням інформації від фігурантів справи? Як вибудувати виграшну стратегію управління розслідуваннями саме з документальної точки зору?

2009-02-18 14:58:09 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Виграшна стратегія, на мою думку, у поєднанні декількох дій журналіста - репортерська робота - знайти джерела, яким щось відомо, отримати від них інформацію, має поєднуватись з належною фіксацією отриманої інформації - документи - просимо показати оригінал, просимо дати копію, хоча б у вигляді фото на мобільному телефоні, добре знаємо, в якому органі, чи у якого чиновника знаходиться документ, думаємо, у кого може бути копія документу, якщо першоджерело його знешкодить;
люди - фіксуємо розмову на будь-який диктофон и поряд з цим робимо чернові записи у блокноті, чітко вказуємо ім*я, прізвище, посаду, установу, дату спілкування.
Для журналіста, який займається розслідуванням, по-іншому не можна! Це свідоме приречення себе на "бігання по колу" - зараз напишу, а потім, якщо що... так от потім - програєте справу.

182009-02-18 14:33:25 МОДЕРАТОР І ще одне запитання. Здається, молода українська незалежна журналістика надто сильно налякана судовими розглядами та відвертими наїздами як на редакції, так і на журналістів. Настільки, що розслідування виглядають радше як героїчний вчинок, аніж як професійний обовязок. Скажіть, що, на Ваш погляд, можуть робити і роблять громадські організації, в тому числі професійні асоціації, для того, щоб змінити стан речей та наблизити його до такого, яким він має бути? Коли ситуація зміниться, як Ви вважаєте?

2009-02-18 15:07:12 Тетяна Котюжинська — президент Української Асоціації Медіа-Юристів Почну з оптимізму - ситуація не зміниться ніколи!:)) Завжди за справжні гострі розслідування журналістів будуть переслідувати. Я вважаю, що краще б переслідували судовими позовами - прозоро і публічно. Гірше, коли переслідування фізичне, гірше за наслідками для журналіста, і для професій в цілому.
Що ми (всі журналістські громадські організації) робимо - все можливе для покращення або ж не погіршення ситуації. Намагаємось покращити судову практику, розробляємо законопроекти, підтримуємо журналістів.
Але щодо загальної картини, я б ще зауважили, що розслідувань, які справді ВЧИНОК надзвичайно мало. Знаєте, іноді отримуєш матеріал розслідування на допублікаційну експертизу, а вони є передруком з якоїсь енциклопедії - про щось взагалі - аби було. Сумно від таких розслідувань. Тому, крім захисту, потрібно вчити-вчити- і вчити - журналістів проводити розслідування.

192009-02-18 19:02:42 МОДЕРАТОР Тетяно, колеги!
Дуже дякую всім за дискусію, за цікаві запитання!

Мушу повідомити, що ми наразі не можемо говорити про продовження цього проекту. Фінансування, яке досі надавалося проектом «Гідна Україна», який виконується компанією MSI за підтримки АМР США в рамках Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття», завершено.
Нам дуже приємно, що наша робота була корисною для вас - ми отримали багато дякую за корисність всього того, що було зроблено.
Ми продовжуємо шукати підтримку та фінансування для продовження цієї діяльності, адже журналістські розслідування - надзвичайно важливий жанр, а досвіду якісного управління цією непростою роботою бракує як редакторам, так і видавцям. Отже - є про що говорити, шукати корисну інформацію, тренувати мізки. А для цього потрібні гроші, які, як свідчить світовий досвід, дуже часто надають грантодавці.
Отже, якщо ви щось будете знати - дайте сигнал!

Результативних вам розслідувань та зростання накладів!

с начала с конца

Задати запитання