Як не вскочити в халепу з журналістським розслідуванням знає Тетяна Котюжинська
«Більше галасу - його бояться усі: і кримінальні особи, і правоохоронці! Прес-конференції, звернення до всіх державних і недержавних установ, заяви, мітинги - все, що завгодно аби голосніше. Головне тут, на мою думку, зрозуміти чи реальна загроза, бо, якщо загрози не було, то буде як у казці: хлопчик так часто кричав: "вовки! вовки!", що коли прийшли справжні вовки, то йому вже ніхто не повірив», - зазначила Тетяна Котюжинска – гість онлайн конференції "Як не вскочити в халепу з журналістським розслідуванням. Юридичний бік питання" у відповідь на питання про те як редакція може захистити журналіста, який проводить розслідування від кримінального наїзду.
На питання про те як вибудувати виграшну стратегію управління розслідуваннями саме з документальної точки зору, Тетяна Котюжинська порадила наступне: «Виграшна стратегія, на мою думку, у поєднанні декількох дій журналіста - репортерська робота - знайти джерела, яким щось відомо, отримати від них інформацію, має поєднуватись з належною фіксацією отриманої інформації - документи - просимо показати оригінал, просимо дати копію, хоча б у вигляді фото на мобільному телефоні, добре знаємо, в якому органі, чи у якого чиновника знаходиться документ, думаємо, у кого може бути копія документу, якщо першоджерело його знешкодить; люди - фіксуємо розмову на будь-який диктофон и поряд з цим робимо чернові записи у блокноті, чітко вказуємо ім*я, прізвище, посаду, установу, дату спілкування. Для журналіста, який займається розслідуванням, по-іншому не можна! Це свідоме приречення себе на "бігання по колу" - зараз напишу, а потім, якщо що... так от потім - програєте справу.»
Редактори–розслідувальники отримали від Тетяни відповіді на наступні питання:
· Чи має журналіст право на збереження таємниці свого імені в ході судового процесу для збереження його особистої безпеки
· Існує проблема допуску журналіста до підслідних, чи законно це? Які є шляху вирішення цієї проблеми?
· Яка інформація зараз вважається політрекламою і як вона повинна маркуватися згідно з діючим законодавством
· Чи є мобільний телефон особистою інформацією. Чи може людина подати до суду, якщо редакція опублікувала номер його мобільного
· На скільки прозорою ви рахуєте судову систему України в відношенні "медіа позовів"? У чому головна проблема вітчизняного правосуддя і як її вирішити?
· Чи бували випадки тиску на юристів, що представляють інтереси
· журналіста або ЗМІ, або на суддів, ведучих такі процеси? Чи не вважаєте Ви, що такі дії можуть вплинути на майбутнє журналіста куди більше, ніж тиск на нього безпосередньо?
· Основні вимоги, які повинен дотримуватися журналіст для забезпечення захисту використаних в публікації відомостей. Наскільки важливі в цьому плані висновки юристів? Скільки коштує юридична експертиза матеріалу і де її можна замовити?
· Часто журналістів у їх розслідуваннях зупиняє ризик судових позовів (які, ми знаємо, можуть бути дуже великими). Як часто Вам доводиться брати участь у захисті журналістів і редакцій від в судах. Як себе вести, коли в редакцію принесли позов: що в першу чергу повинен робити журналіст, в які терміни оскаржувати позовні заяви?
· Та інші
Он-лайн конференція "Як не вскочити в халепу з журналістським розслідуванням. Юридичний бік питання" відбулася 18 лютого 2009 року на Редакторському порталі – Redactor.uapp.org та була останньої з серії онлайн-конференцій в рамках проекту «Підвищення привабливості використання журналістських розслідувань у практиці сучасних українських ЗМІ», організаторам и якого виступають Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАВПП) спільно з проектом «Гідна Україна», який виконується компанією MSI за підтримки АМР США в рамках Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття»
Повний текст он-лайн конференції з гостем онлайн-конференції Тетяною Котюжинською читайте тут: http://redactor.uapp.org/uk/conference/9.html
Інформація: http://redactor.uapp.org
